Освіта життям і спілкуванням — Комплексний підхід

Освіта життям і спілкуванням — Комплексний підхід

Монографія Будзай Івана Гнатовича, академіка Української академії наук, відділення Економіки та управління. Де викладені проблеми людства, які не вирішуються століттями.

Читати — Освіта життям і спілкуванням

Освіта  —   інформація  повинна  проходити  щоденно  на  протязі всього життя.

Освіта життям і спілкуванням — Комплексний підхід

Комплексний   підхід   до одержання  знань  (подальшого накопичення інформації)  повинен  бути  із  самого  народження  дитини.  Без  перерви  до її свідомого  повноліття.  Нехтувати будь-яким способом одержання знань недопустимо. Бо  один  спосіб  тільки допомагає  іншому. А  при відсутності одного із них  (наприклад  захопленням  художньою  літературою) відповідних знань і розвитку не буде.
Все викладене у темі формування особистості  у  самому ранньому  віці має принципове   значення   у   житті   і   долі   її. Та   батьки   несуть  повну відповідальність  перед  собою  і  суспільством  за  відповідну  підготовку до життя  власних дітей —  майбутніх членів суспільства і  громадян країни.
Дитина, змалку натхненна до одержання знань, свій вільний час буде використовувати до ще більшого опанування ними. Їй стане це цікаво і вона не буде мати часу на придбання шкідливих звичок у житті.
Зайнятість дитини і підлітка корисною справою — перша і головна запорука від «пустого» життя. Яка насичується, як будь-яка пустота і всім непотребом. Не даром  говорять,  що тільки труд зробив із мавпи Людину.
Приводиться  схема  поетапного  розвитку  людини  від  народження до 25-річного  віку (Схема №2).

Освіта життям і спілкуванням — Комплексний підхід

У схемі також вказаний дородовий період формування особистості. Який має фундаментальне значення і потребує втручання як батьків так і суспільства у цей процес. Визначаючий фізичний і інтелектуальний потенціал майбутньої людини. В схемі приведений механізм  такого втручання:
професійні батьки;
сімейні лікарі-педагоги-генетики; держава і суспільство.
Оскільки  як професійні  батьки, так і  сімейні  лікарі-педагоги сьогодні відсутні, необхідно  на базі теорії формування особистості  їх готувати:
батьків починаючи із 14-річного віку у загальноосвітній школі із видачою відповідного  диплому по її закінченню;
сімейних лікарів-педагогів у вищих медичних закладах на спеціальних кафедрах.
До такого навчання необхідно попередньо підготовити  викладачів  і відповідну літературу.
Підготовка  таких життєво важливих професій  повинна  відбуватись за рахунок держави. І під її постійним наглядом.

Освіта життям і спілкуванням — Комплексний підхід

Недостатньо охвачений період розвитку дитини від 4-х до 7 років (початку шкільного навчання та виховання).
Цей період підготовки  до школи здійснюється виключно  батьками  і частково дитячими садочками також при відсутності теорії виховання. У сільській місцевості діти привчаються до праці, що має дуже позитивне значення. У містах діти цього віку не охвачені зайнятістю. Що негативно впливатиме  на їх майбутню працездатність.
Пропозиція  для  міських  дітей — організовувати  за  рахунок держави трудове виховання у дитячих садочках з програмою також підготовки до школи, особливо  прививати любов до книжок.
Треба  розуміти,   що  нічим  не  зайнята   дитина   будь-якого   віку   це майбутній ледар і працювати  буде із під палки.
У середньо-освітніх школах у вихованні дітей  окрім  вчителів­ педагогів повинні приймати участь лікарі-психологи і генетики. Виявляти серед учнів природних лідерів і вести додаткову роботу і навчання. Готуючи їх дo вищої школи  у сфері управління.  Така вища школа має  фінансуватися державою (державне замовлення підготовки кадрів державних службовців).

Читати далі: Другий Дар Природи – передбачення майбутнього